Марко Лукич Кропивницький

І от ростуть за нашої доби в добу колишню саджені дуби, розкрилюються вітами широко, лапатим листям юне тішать око. Ростуть дуби, купають в небі віти, а навкруги, немов веселі діти, дубки та липки зводяться рясні… співає молодь молоді пісні - і, сповнені зичливості й любові, дуби над нею шелестять Маркові. М.Рильський







Немає коментарів:

Дописати коментар